Мезенхімальні стовбурові клітини: що це, звідки їх беруть і як вони діють

Мезенхімальні стовбурові клітини – основа клітинної терапії в ReoCell. Центр працює з ними повним циклом: біотехнологічна лабораторія виготовляє клітинні засоби, а лікарі ReoCell Clinic застосовують їх у травматології, неврології, ендокринології, судинній хірургії, дерматології та інших напрямах. 

Що таке мезенхімальні стовбурові клітини

Мезенхімальні стовбурові клітини (МСК) – це один із типів клітин, які присутні в дорослому організмі. Вони здатні до самовідновлення і диференціації, тобто можуть ставати більш спеціалізованими клітинами: кістки, хряща та жирової тканини [1]. МСК виділяють сигнальні молекули, які допомагають організму контролювати запалення і запускати відновлення [2].

Чим МСК відрізняються від інших видів стовбурових клітин

Стовбурові клітини поділяють за тим, на скільки типів клітин вони здатні диференціюватися [3]: 

• ембріональні стовбурові клітини плюрипотентні: вони можуть утворити майже будь-яку клітину організму [3, 4];
• стовбурові клітини дорослого організму бувають двох видів:

1. мультипотентні – здатні диференціюватися в кілька визначених клітинних ліній. До них належать МСК, які утворюють клітини кістки, хряща і жирової тканини [1, 5], а також кровотворні (гемопоетичні) стовбурові клітини, які утворюють клітини крові [1];
2. уніпотентні – можуть диференціюватися лише в один тип клітин [3].

Коли і як було відкрито МСК

Відкриття МСК пов’язують із роботами Олександра Фріденштейна та його колег у 1960–70-х роках [6]. Дослідники пересаджували кістковий мозок в інші ділянки тіла і помітили, що на новому місці утворюються кістка і кістковий мозок [6]. Отже, у кістковому мозку, крім кровотворних клітин, є й інші – здатні будувати кісткову тканину. Щоб знайти саме ці клітини, у 1970 році група Фріденштейна виростила їх у лабораторії. Виявилося, що вони утворюють окремі колонії, і кожна з них походить від однієї клітини [6].

Це відкриття дало клітинам першу назву: Фріденштейн разом із дослідницею Морін Оуен назвав їх стромальними стовбуровими клітинами кісткового мозку [6]. Сучасна назва, «мезенхімальні стовбурові клітини», з’явилася пізніше. У 1991 році її запропонував Арнольд Каплан, і саме вона закріпилася в науковій літературі [6]. А ще через 13 років, у 2004-му, МСК уперше успішно застосували в клініці – для лікування тяжкої реакції «трансплантат проти господаря» [2].

Історія досліджень МСК: від перших експериментів 1960-х до схвалення першого препарату у 2024 році. Джерело: Han X. et al., Signal Transduction and Targeted Therapy, 2025 [5], ліцензія CC BY 4.0.

Звідки отримують мезенхімальні стовбурові клітини

Джерела МСК (жирова тканина, кістковий мозок, плацента, пуповина, пульпа зуба) та механізми їхньої дії при імунних і запальних захворюваннях. Джерело: Han X. et al., Signal Transduction and Targeted Therapy, 2025 [5], ліцензія CC BY 4.0.

Кістковий мозок

Кістковий мозок – найкраще вивчене джерело МСК [7]. Водночас цих клітин тут небагато: лише одна на 10–100 тисяч клітин кісткового мозку [1]. Тому для терапії МСК спершу культивують у лабораторії, щоб отримати потрібну кількість [7].

Жирова тканина

МСК жирової тканини отримують із ліпоаспірату або під час біопсії жирової тканини живота [8]. Цих клітин тут відносно багато, а забір менш інвазивний, ніж у випадку кісткового мозку [8].

Пуповинна кров і пуповинна тканина 

МСК виділяють як із пуповинної крові, так і з тканини самої пуповини [7]. МСК пуповинної крові довше зберігають здатність до поділу, ніж клітини дорослих тканин, проте погано диференціюються в жирові клітини [7]. 

Інші джерела – зубна пульпа, плацента, синовіальні тканини 

МСК виділяють також із пульпи зуба, плаценти та синовіальних тканин суглоба [5,9]. Синовіальні МСК у порівняльних дослідженнях найкраще утворювали хрящову тканину [9]. 

Як діють МСК: основні властивості

Здатність до диференціації в інші типи клітин

Диференціація – це перетворення клітини на більш спеціалізовану. У лабораторних умовах МСК диференціюються на остеобласти, хондроцити й адипоцити [1]. 

Імуномодулюючі та протизапальні властивості

МСК допомагають імунній системі приглушити надмірне запалення. Вони сприяють утворенню регуляторних Т-лімфоцитів, які стримують надлишкову імунну відповідь, і переводять макрофаги в протизапальний режим [2,7].

Паракринна дія – виділення факторів росту і цитокінів

Значну частину своїх ефектів МСК забезпечують через біологічні молекули, які виділяють у навколишнє середовище. Це і є паракринна дія [2,7]. Серед таких молекул – фактори росту, цитокіни та екзосоми (дрібні позаклітинні везикули, через які клітини обмінюються сигналами) [2]. Детальніше про екзосоми – у статті АНКОР: екзосомна терапія. 

Аутологічні та алогенні МСК: у чому різниця

Аутологічні МСК отримують від самого пацієнта, алогенні – від здорового донора [2]. Вибір між ними робить лікар, спираючись на стан пацієнта, аналізи та терапевтичну необхідність.

• Власні (аутологічні) клітини потребують забору матеріалу і часу на культивування. Їхні властивості залежать від віку та здоров’я людини.
• Донорські (алогенні) клітини заготовляють заздалегідь і перевіряють ще до застосування.

У яких напрямках медицини застосовують МСК

Застосування МСК у медицині вивчають у багатьох напрямах: 

Захворювання суглобів і опорно-рухового апарату

МСК досліджують для відновлення хряща і лікування остеоартрозу [1]. АНКОР: клітинна терапія суглобів

Лікування неврологічних захворювань

У пацієнтів з ішемічним інсультом введення МСК зменшувало вираженість неврологічних порушень і не збільшувало кількості побічних реакцій [10] АНКОР: категорія

Лікування ендокринологічних захворювань

У пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу терапія МСК була пов’язана з кращим контролем рівня глюкози: за даними метааналізу дев’яти клінічних досліджень, після неї знижувався рівень глікованого гемоглобіну (HbA1c) [11]. Тому МСК розглядають як доповнення до стандартного лікування діабету. АНКОР: категорія

Судинна хірургія

При критичній ішемії кінцівок МСК досліджують як спосіб допомогти утворенню нових судин [1]. АНКОР: категорія

Відновлення ресурсів організму 

МСК вивчають як спосіб підтримати організм при старечій астенії – віковому зниженні сил і витривалості. У людей похилого віку терапія донорськими МСК була безпечною, могла покращувати витривалість під час ходьби і знижувати рівень маркерів запалення в крові  [12]. 

Регенеративна дерматологія та естетична медицина

У цьому напрямі, крім МСК, використовують інші клітинні технології: АНКОР: дермальні фібробласти та АНКОР: екзосоми при алопеції

Безпечність терапії МСК і що показують дослідження

Дослідження показують, що безпечність терапії МСК висока. Найчастіший побічний ефект – тимчасове підвищення температури. Рідше бувають реакції в місці введення, втома, закреп, порушення сну.  [13,14] 

Доведені результати клінічних досліджень

• метааналіз SafeCell 2012 року не виявив зв’язку між введенням МСК та онкологічними захворюваннями, інфекціями, ускладненнями з боку органів чи смертністю [13];
• оновлений метааналіз 2020 року підтвердив ці висновки на більшій кількості досліджень [14].
• Найкраще ефективність МСК вивчена при тяжкій реакції «трансплантат проти господаря». Це ускладнення після пересадки кісткового мозку, коли донорські імунні клітини атакують організм пацієнта [7]. Якщо гормональна терапія не допомагає, лікування МСК дає покращення у 48–71% пацієнтів [2]. Саме для таких випадків FDA у 2024 році схвалила перший препарат МСК – для дітей від 2 місяців [15].

Мезенхімальні стовбурові клітини діють комплексно: виділяють фактори росту й сигнальні молекули, приглушують надмірне запалення і допомагають організму запустити власні механізми відновлення [2, 7]. Безпечність терапії МСК підтверджена метааналізами клінічних досліджень [13, 14], а для лікування тяжкої реакції "трансплантат проти господаря" вже схвалено перший препарат на основі МСК [15]. Це один із напрямів регенеративної медицини, які розвиваються найактивніше, а програму терапії лікар підбирає під потреби кожного пацієнта.

Шамшур Марина ВіталіївнаКерівник науково-практичного відділу клініки ReoCell

Джерела

1. EuroStemCell. MSCs: the ‘other’ bone marrow stem cells.
2. Durdu A. et al. Mesenchymal Stem/Stromal Cells: A Review for Its Use After Allogeneic Hematopoietic Stem Cell Transplantation. Biomolecules, 2026.
3. Zakrzewski W., Dobrzyński M., Szymonowicz M., Rybak Z. Stem cells: past, present, and future. Stem Cell Research & Therapy, 2019;10:68. https://doi.org/10.1186/s13287-019-1165-5 
4. Mayo Clinic Staff. Stem cells: What they are and what they do. Mayo Clinic, 2026. 
5. Han X. et al. Mesenchymal stem cells in treating human diseases: molecular mechanisms and clinical studies. Signal Transduction and Targeted Therapy, 2025.
6. Bianco P., Robey P.G., Simmons P.J. Mesenchymal Stem Cells: Revisiting History, Concepts, and Assays. Cell Stem Cell, 2008. 
7. Lin T., Yang Y., Chen X. A review of the application of mesenchymal stem cells in the field of hematopoietic stem cell transplantation. European Journal of Medical Research, 2023.
8. Dam P.T.M., Than U.T.T. et al. Adipose-derived mesenchymal stem cells from solid tissue and lipoaspirates: A comparative study of phenotype, growth, and secretome. World Journal of Stem Cells, 2026. 
9. Advances and clinical challenges of mesenchymal stem cell therapy. Frontiers in Immunology, 2024.
10.  Huang H., Zhang J., Lin J., Shi S. Efficacy and safety of mesenchymal stem cells in patients with acute ischemic stroke: a meta-analysis. BMC Neurology, 2024. 
11. Ranjbaran H. et al. Efficacy of mesenchymal stem cell therapy on glucose levels in type 2 diabetes mellitus: A systematic review and meta-analysis. Journal of Diabetes Investigation, 2021. 
12. Tompkins B.A. et al. Allogeneic Mesenchymal Stem Cells Ameliorate Aging Frailty: A Phase II Randomized, Double-Blind, Placebo-Controlled Clinical Trial. The Journals of Gerontology: Series A, 2017.
13. Lalu M.M. et al. Safety of Cell Therapy with Mesenchymal Stromal Cells (SafeCell): A Systematic Review and Meta-Analysis of Clinical Trials. PLoS ONE, 2012.
14. Thompson M. et al. Safety of cell therapy with mesenchymal stromal cells (SafeCell): an updated systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. EClinicalMedicine, 2020.
15. U.S. Food and Drug Administration. FDA Approves First Mesenchymal Stromal Cell Therapy to Treat Steroid-refractory Acute Graft-versus-host Disease, 2024.