Лікар-невролог
Лікар-спеціаліст
Детальніше про лікаряКлітинна терапія мезенхімальними стовбуровими клітинами спрямована на підтримку природних механізмів відновлення мозку після інсульту, зокрема нейропластичності, нейропротекції та регуляції запальних процесів.
Записатись на консультаціюМозок здатний перебудовувати нейронні мережі та формувати нові зв'язки, завдяки чому частково компенсуються втрачені функції. Цю властивість називають нейропластичністю. Здатність мозку до нейропластичності зберігається протягом усього життя, хоча її вираженість і темпи відновлення змінюються з часом.
Яка реабілітація після інсульту потрібна пацієнту, залежить від характеру та тяжкості порушень, локалізації ураження мозку, загального стану здоров'я та етапу відновлення. Відновитися після інсульту — це завжди тривалий процес. Він складається з кількох елементів: медичного контролю стану, регулярної реабілітації і, за показаннями, додаткових методів стимуляції власних відновлювальних ресурсів організму, серед яких — клітинна терапія мезенхімальними стовбуровими клітинами (МСК).
Наслідки інсульту різняться залежно від того, яка ділянка мозку і в якому обсязі постраждала. Найчастіше виникають такі групи порушень:
Ці симптоми можуть поєднуватися по-різному навіть у пацієнтів зі схожою локалізацією ураження — це нормально і пов’язано з індивідуальними особливостями кровопостачання й будови мозку.
Відновлення прийнято ділити на три періоди — кожен має свою мету і свій набір допустимих дій.
Основне завдання — стабілізувати життєво важливі функції і, за можливості, відновити кровопостачання ураженої ділянки мозку. При ішемічному інсульті для цього застосовують тромболізис — введення препаратів, які розчиняють тромб, ефективний в перші 4,5 години від початку симптомів, — або тромбектомію, механічне видалення тромбу катетером, яку зазвичай проводять у межах 6–12 годин, в окремих випадках до 24. Паралельно контролюють тиск, рівень глюкози й температуру тіла. Якщо стан стабільний, реабілітацію підключають одразу, у перші 24–48 годин: вертикалізація, дихальна гімнастика, оцінювання ковтання та, за можливості, перші спроби самостійного харчування.
Це період, коли відновлення зазвичай відбувається найактивніше, а потенціал нейропластичності є особливо важливим для повернення втрачених функцій. У цей період підключають повний обсяг фізичної терапії, логопедії, когнітивної реабілітації, а мультидисциплінарна команда регулярно переглядає програму занять.
Ділянка ураження до цього часу вже рубцюється (цей процес називають гліозом), і темп спонтанного відновлення сповільнюється. Раніше вважали, що після півроку чи року реабілітація втрачає сенс, і на цьому лікування можна завершувати. Сьогодні відомо, що це не так: мозок зберігає здатність до навчання протягом усього життя, просто відповідь на стимули стає повільнішою і вимагає більшої наполегливості. У цей період клітинну терапію можуть розглядати як додатковий метод у межах комплексної програми відновлення.
Реабілітація повертає частину втрачених функцій і робить пацієнта самостійнішим у побуті. Але вона не всесильна: за даними ВООЗ, 60% пацієнтів залишаються з тими чи іншими проявами інвалідизації, і лише до 25% повертаються до повноцінної роботи. Інсульт залишається однією з найважчих причин інвалідизації дорослих. Саме тому лікарі шукають методи, здатні підсилити її ефект, а не замінити її.
Мезенхімальні стовбурові клітини (МСК) – це клітини, які мають здатність взаємодіяти з іншими клітинами організму, регулювати запальні реакції та впливати на процеси відновлення пошкоджених тканин.
Основою їх дії є міжклітинна комунікація: МСК виділяють біологічно активні молекули, які впливають на запалення, ангіогенез, виживання нервових клітин та процеси нейропластичності.
У цьому процесі важливу роль відіграють:
На основі цих механізмів описують кілька напрямів дії МСК:
Поява та вираженість змін після клітинної терапії індивідуальні. У частини пацієнтів динаміка може ставати помітною протягом перших місяців після введення клітин, однак оцінювати результат потрібно в динаміці та з урахуванням паралельної реабілітації. За клінічними спостереженнями, у пацієнтів після курсу МСК-терапії можуть покращуватися:
Терапія мезенхімальними стовбуровими клітинами вивчається з 1990-х років, а щодо застосування при інсульті існує понад 200 наукових публікацій і кілька десятків клінічних досліджень.
Один із найбільш показових аналізів — систематичний огляд і метааналіз 2024 року, який об’єднав 30 досліджень (15 з них рандомізовані) із загальною кількістю 1217 пацієнтів. Результати показали статистично значуще покращення за шкалою тяжкості інсульту NIHSS та за модифікованою шкалою Ренкіна (mRS, показник функціональної незалежності), а також нижчу смертність у групі, яка отримувала клітинну терапію, порівняно з контрольною групою (Stem Cells Translational Medicine, 2024).
Серед окремих досліджень варто відзначити два великих багатоцентрових дослідження клітинної терапії при ішемічному інсульті:
Дослідження триває: самі автори TREASURE зазначають, що для остаточного підтвердження ефективності й безпеки терапії планується об’єднаний аналіз результатів TREASURE та наступного дослідження MASTERS-2, яке зараз ще проводиться.
Щодо безпеки: метааналізи, які охоплювали до 2000 пацієнтів і період спостереження до кількох років, не виявили зв’язку між введенням МСК і розвитком онкологічних захворювань чи підвищенням частоти імунних чи алергічних реакцій. У грудні 2024 року Управління з контролю за продуктами харчування та ліками США (FDA) вперше схвалило препарат на основі мезенхімальних стовбурових клітин — для лікування реакції «трансплантат проти хазяїна» в дітей (FDA, 2024). Це інше показання, не інсульт, але воно підтверджує, що регуляторні органи визнають МСК-препарати придатними для клінічного застосування за належного контролю якості.
Стовбурові клітини застосовуються вже понад 30 років, і за цей час у клінічних дослідженнях не було жодного випадку онкології, пов'язаного із введенням стовбурових клітин, і жодних інших серйозних побічних проявів. Наразі ми можемо говорити, що введення стовбурових клітин безпечне — при правильному культивуванні й лабораторному застосуванні.
Лікар-консультант з'ясовує причину звернення і записує до профільного лікаря. На консультації лікар збирає анамнез, ознайомлюється з наявною медичною документацією, проводить огляд і складає план необхідних обстежень.
Перед введенням мезенхімальних стовбурових клітин пацієнт проходить аналізи, УЗД і скринінг на онкопатологію — це роблять навіть тим, хто раніше не мав онкозахворювань. У клініці більшість обстежень можна пройти за один день.
За результатами обстеження лікарі консиліумом визначають план лікування мезенхімальними стовбуровими клітинами (МСК), адаптований до стану пацієнта, та обговорюють його з пацієнтом. На цьому ж етапі уточнюють наявність протипоказань — серед них онкологічні захворювання, гострий інфекційний чи запальний процес, вагітність і період грудного вигодовування.
Для відновлення після інсульту використовують мезенхімальні стовбурові клітини з власного біобанку. Клітини вводять внутрішньовенно шляхом інфузії. Стандартний курс складається з двох введень з інтервалом близько двох тижнів. У перші один–два дні після процедури можливі головний біль, слабкість або незначне підвищення температури. У більшості випадків такі симптоми мають легкий і тимчасовий характер, однак про будь-які зміни самопочуття пацієнт має повідомити лікаря.
Кожен клітинний препарат персоналізований і проходить лабораторну перевірку: тест на бактеріологічну й вірусологічну безпеку, оцінку життєздатності клітин трьома різними методами. За стандартами фармакопеї живих клітин має бути понад 90%; у препаратах ReoCell цей показник — 98–99%. До кожної дози додається паспорт якості з результатами всіх перевірок.
Клітинну терапію поєднують із фізичною терапією, логопедією та когнітивною реабілітацією — це поєднання дає кращий результат, ніж кожен підхід окремо.
Стан пацієнта оцінюють за стандартизованими тестами до лікування і на контрольних візитах. Лікар підтримує зв'язок із пацієнтом, щоб відстежувати зміни. Динаміку оцінюють упродовж наступних місяців; конкретні терміни появи та ступінь змін індивідуальні. Повторний курс, за потреби, призначають не частіше ніж раз на рік.
Залиште заявку і ми звʼяжемося з вами найближчим часом
Залишити заявкуВчасне відновлення після інсульту — більше шансів повернутися до звичного життя
Залишити заявкуВідновлення після ішемічного інсульту можливе, хоча воно може бути тривалим і потребувати комплексного підходу. Результат після клітинної терапії не з'являється миттєво. Клітинну терапію розглядають як додатковий метод, який потенційно може підтримувати процеси відновлення. Перші зміни зазвичай помітні вже в перші тижні, а найпомітніші — через 1–4 місяці.
Наскільки вираженим буде результат, залежить від стану пацієнта, давності інсульту та того, чи паралельно триває реабілітація. Прогноз також залежить від типу й обсягу ураження, часу початку реабілітації, наявності супутніх захворювань і того, наскільки послідовно виконується програма відновлення. Жоден із цих факторів не діє окремо — на результат впливає їхня комбінація.
Позитивна динаміка трапляється навіть у важчих випадках через роки після події. Пацієнти зі спастичним парезом і сформованою контрактурою, які роками проходять реабілітацію, продовжують нарощувати м’язову силу, дистанцію ходьби й когнітивні показники — навіть якщо саму контрактуру повністю усунути вже не вдається. Є й задокументовані випадки, коли люди починали систематично займатися реабілітацією через 9–11 років після інсульту й усе одно досягали помітного функціонального покращення.
Головна умова — стабільний стан пацієнта і контрольовані життєво важливі функції. Чіткого «дедлайну» немає: терапію застосовують і в ранньому відновному періоді, і через роки після інсульту, хоча раннє підключення зазвичай дає швидшу відповідь.
МСК мають протизапальну, судинну та нейропротекторну активність незалежно від того, чи був інсульт першим, чи повторним. Водночас після повторного інсульту більшого значення набувають супутні захворювання та суворий контроль факторів ризику, тому рішення щодо клітинної терапії приймають індивідуально під час консультації.
Стандартний курс складається з двох внутрішньовенних введень з інтервалом близько двох тижнів. Перші клінічні зміни зазвичай помітні орієнтовно на третьому місяці після курсу, а ефект поступово наростає протягом року. Повторний курс, за потреби, призначають не частіше ніж раз на рік.
Це рекомендований підхід. Реабілітація залишається основою лікування наслідків інсульту, а клітинна терапія підсилює здатність мозку відповідати на реабілітаційні стимули. Разом вони дають кращий результат, ніж кожен метод окремо.
Основні протипоказання визначають відповідно до протоколу клініки та індивідуального стану пацієнта; серед них можуть бути активні онкологічні захворювання, гострі інфекційні або запальні процеси, вагітність і грудне вигодовування, ВІЛ і СНІД, нестабільний психічний стан, гострий інфекційний чи запальний процес та порушення згортання крові. Перед процедурою кожен пацієнт проходить обстеження, включно з онкоскринінгом, а повний перелік індивідуальних протипоказань визначає лікар на консультації.
Вік не є протипоказом і не знижує результативність терапії — рішення ґрунтується на загальному стані здоров’я та результатах обстежень, а не на кількості років.
За клінічними спостереженнями, покращення сили хвату, координації руки і якості мовлення трапляються, зокрема, у пацієнтів навіть через 2–3 роки після інсульту. Ступінь відновлення руки після інсульту завжди індивідуальний і залежить від обсягу ураження та того, чи паралельно триває реабілітація.
Прогноз ніколи не визначається одним показником. На швидкість і повноту відновлення після ішемічного інсульту впливає комбінація факторів:
Відкладати реабілітацію не варто. Перші тижні й місяці — це вікно, коли власні ресурси організму працюють найактивніше, і втрачений час важко компенсувати повністю пізніше.
Дізнайтеся, яке лікування буде ефективним саме у вашому випадку
Закриваючи дане вікно, Ви погоджуєтесь, що ознайомилися з нижче наведеною інформацією.
САМОЛІКУВАННЯ МОЖЕ БУТИ ШКІДЛИВИМ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ'Я!
Помилка: Contact form не знайдена.