Остеоартроз: що це таке, симптоми, види та лікування

Остеоартроз – найпоширеніше захворювання суглобів у світі: за оцінками Global Burden of Disease, у 2020 році ним хворіли понад 595 мільйонів людей – 7,6% населення планети. Перші симптоми – біль під час навантаження, скутість і зменшення рухливості – варто обговорити з лікарем, оскільки раннє коригування навантаження, фізична активність і контроль ваги допомагають зменшити симптоми та зберегти функцію суглоба. 

Остеоартроз – найпоширеніше захворювання суглобів у світі: за оцінками Global Burden of Disease, у 2020 році ним хворіли понад 595 мільйонів людей – 7,6% населення планети. Перші симптоми – біль під час навантаження, скутість і зменшення рухливості – варто обговорити з лікарем, оскільки раннє коригування навантаження, фізична активність і контроль ваги допомагають зменшити симптоми та зберегти функцію суглоба. 

Що таке остеоартроз і чому руйнується хрящ?

Остеоартроз – хронічне захворювання всього суглоба, при якому поступово змінюються суглобовий хрящ, субхондральна кістка та синовіальна оболонка.  

Здоровий хрящ вкриває кінці кісток у суглобі та забезпечує їх плавне ковзання під час руху. Він не має власних кровоносних судин і отримує поживні речовини переважно з синовіальної рідини. Хондроцити підтримують структуру хряща, постійно синтезуючи та оновлюючи його міжклітинний матрикс.

При остеоартрозі цей баланс порушується: процеси руйнування компонентів матриксу починають переважати над їх відновленням. Поступово хрящ втрачає свої властивості, стає тоншим і менш стійким до навантаження. Одночасно змінюється кістка під хрящем – вона ущільнюється, а по краях суглоба можуть формуватися кісткові розростання – остеофіти.

У процес залучається і синовіальна оболонка. При остеоартрозі в ній можуть виникати запальні зміни, які супроводжуються виділенням медіаторів запалення та можуть посилювати біль і подальше пошкодження тканин суглоба.

Які суглоби найчастіше уражає остеоартроз?

Остеоартроз може уражати різні суглоби. Найчастіше він розвивається в колінних і кульшових суглобах, дрібних суглобах кистей, а також у суглобах хребта.

• Остеоартроз колінного суглоба (гонартроз)

Одна з найпоширеніших локалізацій остеоартрозу. Ураження хряща колінного суглоба може спричиняти біль під час ходьби, підйому або спуску сходами, а також поступове обмеження рухливості.

• Остеоартроз кульшового суглоба (коксартроз)

Ураження кульшового суглоба часто проявляється болем у паху, передній або бічній поверхні стегна. З часом може ставати важче ходити, підніматися сходами, нахилятися або виконувати інші звичні рухи.

• Остеоартроз дрібних суглобів кистей і хребта

При остеоартрозі кистей можуть уражатися суглоби пальців, зокрема з формуванням вузлів Гебердена та Бушара. При ураженні суглобів хребта можливі біль, скутість і обмеження рухливості.

Стадії остеоартрозу: як прогресує хвороба?

У світовій практиці рентгенологічну тяжкість остеоартрозу оцінюють за класифікацією Kellgren–Lawrence:

0 стадія – рентгенологічні ознаки відсутні.

1 стадія – сумнівні зміни, зокрема можливі невеликі кісткові розростання.

2 стадія – поява остеофітів (кісткових розростань) і можливе звуження суглобової щілини.

3 стадія – множинні остеофіти, виражене звуження суглобової щілини, можливий склероз субхондральної кістки та початкова деформація суглобових поверхонь.

4 стадія – значне звуження або майже повна втрата суглобової щілини, виражені остеофіти, деформація суглобових поверхонь і склероз субхондральної кістки. 

Симптоми не завжди відповідають стадії остеоартрозу на рентгені. Тому рішення про лікування приймають також  з урахуванням скарг пацієнта, рухливості суглоба, функціональних обмежень та впливу захворювання на якість життя.

Які симптоми вказують на остеоартроз суглобів?

Остеоартроз зазвичай розвивається поступово, а характер симптомів залежить від ураженого суглоба та вираженості структурних змін. Найчастіше спочатку з’являється біль під час навантаження та короткочасна скутість, а з прогресуванням захворювання можуть приєднуватися обмеження рухів, слабкість м’язів і деформація суглоба.

Ранні ознаки:

• біль під час руху або фізичного навантаження — спочатку може виникати лише під час тривалої ходьби, підйому сходами, присідань або іншої активності, що навантажує уражений суглоб;
• скутість після періоду спокою — наприклад, після пробудження або тривалого сидіння; зазвичай вона триває не більше 30 хвилин;
• хрускіт або крепітація під час руху — можуть виникати через зміни в суглобі, але самі по собі не означають наявності остеоартрозу;
• відчуття дискомфорту або «невпевненості» під час рухів, особливо коли суглоб регулярно зазнає навантаження.

Пізніші ознаки:

• біль стає частішим і може виникати не лише під час навантаження, а й у спокої;
• зменшується обсяг рухів — наприклад, стає складніше повністю зігнути або розігнути кінцівку, підняти руку чи виконувати інші звичні рухи;
• знижується сила м’язів навколо суглоба через біль і обмеження активності;
• з’являється деформація суглоба або змінюється його форма;
• порушується повсякденна функція — стає складніше ходити, підійматися сходами, одягатися, відкривати банки, тримати предмети або виконувати інші звичні дії залежно від локалізації остеоартрозу.

Через що розвивається деформуючий остеоартроз?

Остеоартроз розвивається внаслідок порушення балансу між пошкодженням і відновленням тканин суглоба. Поступово це призводить до змін суглобового хряща, субхондральної кістки, синовіальної оболонки та інших структур. На виникнення і перебіг захворювання впливають різні фактори, тому в більшості випадків неможливо назвати одну конкретну причину.

Причини остеоартрозу

Залежно від механізму розвитку можна виділити:

• первинний остеоартроз — розвивається без конкретного попереднього захворювання або травми, а його виникнення пов’язане з поєднанням вікових, генетичних, механічних та метаболічних чинників;
• вторинний остеоартроз — виникає на тлі іншого стану або пошкодження суглоба. Його можуть спричинити травми, переломи із залученням суглобової поверхні, пошкодження менісків і зв’язок, вроджені або набуті порушення будови суглоба, деякі запальні та метаболічні захворювання.

Фактори ризику

Імовірність розвитку остеоартрозу підвищують:

• вік — ризик зростає в міру старіння;
• надмірна маса тіла — збільшує механічне навантаження на суглоби та може бути пов’язана з метаболічними змінами;
• попередні травми суглоба — особливо пошкодження менісків, зв’язок і суглобових поверхонь;
• спадкова схильність — генетичні особливості можуть впливати на будову суглоба та властивості хрящової тканини;
• повторювані або надмірні навантаження — зокрема пов’язані з професійною діяльністю чи певними видами спорту;
• метаболічні порушення — зокрема цукровий діабет та метаболічний синдром.

За рекомендаціями EULAR, контроль маси тіла та регулярна фізична активність мають значення не лише для профілактики, а й для ведення вже наявного остеоартрозу.

Як діагностують остеоартроз?

Діагноз остеоартрозу часто встановлюють за скаргами та результатами огляду. Лікар оцінює характер болю, ранкову скутість, обсяг рухів, деформацію та інші клінічні ознаки. Рентгенографію призначають, якщо потрібно уточнити характер змін, оцінити їх вираженість або виключити іншу патологію. МРТ застосовують вибірково, коли клінічної оцінки та рентгенографії недостатньо або є підозра на інше ушкодження. Аналізи крові не підтверджують остеоартроз, але можуть бути потрібні для виключення інших захворювань суглобів.

Результати діагностики визначають, як лікувати остеоартроз у конкретному випадку.

Як лікують остеоартроз: що реально допомагає?

Остеоартроз потребує комплексного лікування, яке підбирають з урахуванням ураженого суглоба, вираженості симптомів і функціональних обмежень.

Основу лікування становлять регулярні фізичні вправи, контроль маси тіла за її надлишку та фізична терапія.
Для зменшення болю застосовують нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), а внутрішньосуглобові кортикостероїди можуть забезпечувати тимчасове полегшення, зокрема при остеоартрозі коліна.
Клітинна терапія на основі мезенхімальних стовбурових клітин є перспективним напрямом, який активно досліджують. Клінічні дослідження повідомляють про можливе зменшення болю та покращення функції суглоба, однак питання довгострокової ефективності та оптимальних протоколів лікування ще потребують подальшого вивчення.
За виражених структурних змін і значного порушення функції, коли консервативні методи не забезпечують достатнього ефекту, розглядають ендопротезування. 

Чи можна зупинити прогресування остеоартрозу?

Наявні способи лікування остеоартрозу не можуть повністю зупинити чи повернути назад структурні зміни, які вже виникли в суглобі. Основна мета лікування – зменшити біль, зберегти рухливість і функцію суглоба та підтримувати якість життя. 

Важливо також контролювати масу тіла та рівень фізичної активності.

Раннє звернення до лікаря дає змогу своєчасно оцінити стан суглоба, скоригувати навантаження, та розпочати своєчасне лікування з застосуванням клітинної терапії. Це допомагає контролювати симптоми та довше зберігати функцію суглоба.

Якщо консервативне лікування вже не забезпечує достатнього полегшення, а біль і обмеження рухливості суттєво впливають на повсякденне життя, розглядають хірургічне лікування.

Пацієнти часто чекають, поки біль стане нестерпним, і лише тоді звертаються по допомогу. На ранній стадії найбільше шансів зберегти суглоб і уникнути операції.

Горбань Дмитро АндрійовичМедичний директор ReoCell Clinic, лікар ортопед-травматолог

Профілактика остеоартрозу: що варто змінити вже зараз?

Частину факторів ризику остеоартрозу – вік, спадковість – змінити не можна. Водночас на частину факторів можна впливати, щоб зменшити ризик розвитку захворювання або його прогресування. 

1. Підтримувати здорову масу тіла. За надмірної маси тіла її поступове зниження допомагає зменшити навантаження на суглоби.
2. Регулярно рухатися. Ходьба, плавання, їзда на велосипеді та інші види фізичної активності допомагають підтримувати силу м’язів і функцію суглобів.
3. Обирати зручне взуття. Воно не має спричиняти біль або обмежувати рухи.
4. Розподіляти фізичне навантаження. Варто уникати різких і надмірних навантажень на суглоби та поступово збільшувати інтенсивність тренувань.
5. Правильно відновлюватися після травм суглобів. Дотримуватися рекомендацій лікаря щодо лікування та реабілітації, перш ніж повертатися до звичних навантажень.

Джерела

1. Global, regional, and national burden of osteoarthritis, 1990–2020 and projections to 2050 (GBD 2021) – https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC10477960/
2. OARSI guidelines for the non-surgical management of knee, hip, and polyarticular osteoarthritis (Bannuru et al., 2019) – https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/31278997/
3. EULAR recommendations for the non-pharmacological core management of hip and knee osteoarthritis: 2023 update – https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/38212040/
4. 2019 American College of Rheumatology/Arthritis Foundation Guideline for the Management of Osteoarthritis of the Hand, Hip, and Knee – https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/31908149/
5. Classifications in Brief: Kellgren-Lawrence Classification of Osteoarthritis (Kohn et al., 2016) – https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/26872913/