10/ 08/ 2026
Остеоартроз – найпоширеніше захворювання суглобів у світі: за оцінками Global Burden of Disease, у 2020 році ним хворіли понад 595 мільйонів людей – 7,6% населення планети. Перші симптоми – біль під час навантаження, скутість і зменшення рухливості – варто обговорити з лікарем, оскільки раннє коригування навантаження, фізична активність і контроль ваги допомагають зменшити симптоми та зберегти функцію суглоба.
Остеоартроз – хронічне захворювання всього суглоба, при якому поступово змінюються суглобовий хрящ, субхондральна кістка та синовіальна оболонка.
Здоровий хрящ вкриває кінці кісток у суглобі та забезпечує їх плавне ковзання під час руху. Він не має власних кровоносних судин і отримує поживні речовини переважно з синовіальної рідини. Хондроцити підтримують структуру хряща, постійно синтезуючи та оновлюючи його міжклітинний матрикс.
При остеоартрозі цей баланс порушується: процеси руйнування компонентів матриксу починають переважати над їх відновленням. Поступово хрящ втрачає свої властивості, стає тоншим і менш стійким до навантаження. Одночасно змінюється кістка під хрящем – вона ущільнюється, а по краях суглоба можуть формуватися кісткові розростання – остеофіти.
У процес залучається і синовіальна оболонка. При остеоартрозі в ній можуть виникати запальні зміни, які супроводжуються виділенням медіаторів запалення та можуть посилювати біль і подальше пошкодження тканин суглоба.
Остеоартроз може уражати різні суглоби. Найчастіше він розвивається в колінних і кульшових суглобах, дрібних суглобах кистей, а також у суглобах хребта.
Одна з найпоширеніших локалізацій остеоартрозу. Ураження хряща колінного суглоба може спричиняти біль під час ходьби, підйому або спуску сходами, а також поступове обмеження рухливості.
Ураження кульшового суглоба часто проявляється болем у паху, передній або бічній поверхні стегна. З часом може ставати важче ходити, підніматися сходами, нахилятися або виконувати інші звичні рухи.
При остеоартрозі кистей можуть уражатися суглоби пальців, зокрема з формуванням вузлів Гебердена та Бушара. При ураженні суглобів хребта можливі біль, скутість і обмеження рухливості.
У світовій практиці рентгенологічну тяжкість остеоартрозу оцінюють за класифікацією Kellgren–Lawrence:
0 стадія – рентгенологічні ознаки відсутні.
1 стадія – сумнівні зміни, зокрема можливі невеликі кісткові розростання.
2 стадія – поява остеофітів (кісткових розростань) і можливе звуження суглобової щілини.
3 стадія – множинні остеофіти, виражене звуження суглобової щілини, можливий склероз субхондральної кістки та початкова деформація суглобових поверхонь.
4 стадія – значне звуження або майже повна втрата суглобової щілини, виражені остеофіти, деформація суглобових поверхонь і склероз субхондральної кістки.
Симптоми не завжди відповідають стадії остеоартрозу на рентгені. Тому рішення про лікування приймають також з урахуванням скарг пацієнта, рухливості суглоба, функціональних обмежень та впливу захворювання на якість життя.
Остеоартроз зазвичай розвивається поступово, а характер симптомів залежить від ураженого суглоба та вираженості структурних змін. Найчастіше спочатку з’являється біль під час навантаження та короткочасна скутість, а з прогресуванням захворювання можуть приєднуватися обмеження рухів, слабкість м’язів і деформація суглоба.
Ранні ознаки:
Пізніші ознаки:
Остеоартроз розвивається внаслідок порушення балансу між пошкодженням і відновленням тканин суглоба. Поступово це призводить до змін суглобового хряща, субхондральної кістки, синовіальної оболонки та інших структур. На виникнення і перебіг захворювання впливають різні фактори, тому в більшості випадків неможливо назвати одну конкретну причину.
Залежно від механізму розвитку можна виділити:
Імовірність розвитку остеоартрозу підвищують:
За рекомендаціями EULAR, контроль маси тіла та регулярна фізична активність мають значення не лише для профілактики, а й для ведення вже наявного остеоартрозу.
Діагноз остеоартрозу часто встановлюють за скаргами та результатами огляду. Лікар оцінює характер болю, ранкову скутість, обсяг рухів, деформацію та інші клінічні ознаки. Рентгенографію призначають, якщо потрібно уточнити характер змін, оцінити їх вираженість або виключити іншу патологію. МРТ застосовують вибірково, коли клінічної оцінки та рентгенографії недостатньо або є підозра на інше ушкодження. Аналізи крові не підтверджують остеоартроз, але можуть бути потрібні для виключення інших захворювань суглобів.
Результати діагностики визначають, як лікувати остеоартроз у конкретному випадку.
Остеоартроз потребує комплексного лікування, яке підбирають з урахуванням ураженого суглоба, вираженості симптомів і функціональних обмежень.
Основу лікування становлять регулярні фізичні вправи, контроль маси тіла за її надлишку та фізична терапія.
Для зменшення болю застосовують нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), а внутрішньосуглобові кортикостероїди можуть забезпечувати тимчасове полегшення, зокрема при остеоартрозі коліна.
Клітинна терапія на основі мезенхімальних стовбурових клітин є перспективним напрямом, який активно досліджують. Клінічні дослідження повідомляють про можливе зменшення болю та покращення функції суглоба, однак питання довгострокової ефективності та оптимальних протоколів лікування ще потребують подальшого вивчення.
За виражених структурних змін і значного порушення функції, коли консервативні методи не забезпечують достатнього ефекту, розглядають ендопротезування.
Наявні способи лікування остеоартрозу не можуть повністю зупинити чи повернути назад структурні зміни, які вже виникли в суглобі. Основна мета лікування – зменшити біль, зберегти рухливість і функцію суглоба та підтримувати якість життя.
Важливо також контролювати масу тіла та рівень фізичної активності.
Раннє звернення до лікаря дає змогу своєчасно оцінити стан суглоба, скоригувати навантаження, та розпочати своєчасне лікування з застосуванням клітинної терапії. Це допомагає контролювати симптоми та довше зберігати функцію суглоба.
Якщо консервативне лікування вже не забезпечує достатнього полегшення, а біль і обмеження рухливості суттєво впливають на повсякденне життя, розглядають хірургічне лікування.
Цитата лікаря:
«Пацієнти часто чекають, поки біль стане нестерпним, і лише тоді звертаються по допомогу. На ранній стадії найбільше шансів зберегти суглоб і уникнути операції», – Дмитро Горбань, лікар ортопед-травматолог, кандидат медичних наук, медичний директор ReoCell Clinic.
Частину факторів ризику остеоартрозу – вік, спадковість – змінити не можна. Водночас на частину факторів можна впливати, щоб зменшити ризик розвитку захворювання або його прогресування.
У сучасній регенеративній медицині мезенхімальні стовбурові клітини (МСК) представляють революційний напрямок та служать потужним інструментом терапії. Вони надають нові можливості для лікування травм, дегенеративних захворювань та аутоімунних розладів. Але ефективність клітинної терапії залежить від якості донорського матеріалу та точного дотримання суворих міжнародних стандартів виробництва, які […]
Один із найвагоміших викликів сучасної клінічної практики полягає в тому, що, незважаючи на теоретичну ефективність медикаментів, значна частина пацієнтів з хронічними захворюваннями залишається резистентною до стандартної терапії. Цей феномен тісно пов’язаний з глибокими структурними та біохімічними змінами у мікрооточенні тканин. Патологічну резистентність формують 3 ключові […]
Закриваючи дане вікно, Ви погоджуєтесь, що ознайомилися з нижче наведеною інформацією.
САМОЛІКУВАННЯ МОЖЕ БУТИ ШКІДЛИВИМ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ'Я!
Помилка: Contact form не знайдена.