Біль у коліні при ходьбі, скутість вранці, хрускіт у суглобі — саме з цього пацієнти найчастіше починають розповідь на прийомі в ортопеда. І майже одразу звучить головне питання: як зняти біль і чи можна обійтися без операції? Лікар підбирає метод лікування остеоартрозу індивідуально для кожного пацієнта, в залежності від анамнезу та стадії хвороби.
Розберемо основні підходи в лікуванні остеоартрозу, доступні в Україні — від лікувальної фізкультури й ліків до внутрішньосуглобових ін’єкцій, клітинної терапії та ендопротезування.
Що таке остеоартроз і від чого залежить вибір лікування
Остеоартроз – хронічне захворювання, при якому уражається не лише суглобовий хрящ, а й інші структури суглоба. Якщо стандартне лікування покликане лише зменшити біль, полегшити рух та уповільнити руйнування суглоба, то інноваційна регенеративна медицина діє глибше — вона орієнтована безпосередньо на структурне відновлення хрящових і навколосуглобових тканин.
На ранніх стадіях хрящ поступово втрачає еластичність, згодом звужується суглобова щілина, утворюються остеофіти — це кісткові розростання по краях суглоба: так кістка реагує на перевантаження й нестабільність, коли хрящ уже не справляється з амортизацією. Остеофіти часто дають відчуття «заклинювання» і хрускіт у суглобі, а згодом через них суглоб деформується.
Структурні зміни оцінюють за класифікацією Kellgren–Lawrence, яка виділяє чотири стадії:
I стадія. Суглобова щілина ще нормальна, можливий поодинокий дрібний остеофіт. Турбує легкий біль після навантаження, що минає у спокої.
II стадія. Щілина трохи звужена, з’являються чіткі остеофіти. Біль виникає на початку руху та при навантаженні, іноді з’являється хрускіт.
III стадія. Щілина помірно звужена, остеофіти виражені, кістка під хрящем ущільнюється. Біль частішає, турбує вже й у спокої, рухливість суглоба обмежена.
IV стадія. Щілина майже відсутня, грубі остеофіти, суглоб деформований. Біль постійний, функція значно порушена — це та стадія, коли обговорюють ендопротезування.
Немедикаментозні методи є основою лікування остеоартрозу на будь-якій стадії. Їх рекомендують міжнародні настанови OARSI (Міжнародне товариство з вивчення остеоартрозу) та ACR (Американська колегія ревматологів), навіть якщо пацієнт отримує медикаменти або внутрішньосуглобові ін’єкції.
Навіть помірне зниження маси тіла зменшує навантаження на колінні та кульшові суглоби й може сприяти зменшенню болю. Контроль ваги рекомендований пацієнтам із надмірною масою тіла на будь-якій стадії остеоартрозу.
Лікувальна фізкультура допомагає підтримувати силу м’язів, покращує рухливість суглобів і функціональні можливості пацієнта. Програму вправ підбирають індивідуально залежно від локалізації та стадії захворювання.
«Найчастіша помилка пацієнтів – шукати одну “чарівну” ін’єкцію. При остеоартрозі найкращі результати дає поєднання лікувальної фізкультури, контролю маси тіла та правильно підібраної терапії», – пояснює лікар вищої кваліфікаційної категорії, ортопед-травматолог Дмитро Горбань.
За потреби лікар може рекомендувати ортези — наколінники, бандажі чи шини, що підтримують суглоб і розвантажують його, — а також устілки або тростину для зменшення навантаження на уражений суглоб. Такі засоби полегшують рух, але не впливають на перебіг захворювання.
Жодні ін’єкції чи медикаменти не замінюють лікувальну фізкультуру, контроль маси тіла та корекцію навантаження, які залишаються основою лікування.
Медикаментозну терапію застосовують для контролю болю й запалення та покращення функції суглоба. Водночас жоден препарат не відновлює пошкоджений хрящ, тому медикаменти використовують лише як складову комплексного лікування відповідно до рекомендацій OARSI (Міжнародного товариства з вивчення остеоартрозу), ACR (Американської колегії ревматологів) та AAOS (Американської академії хірургів-ортопедів).
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) застосовують для зменшення болю та запалення. Їх можуть призначати у вигляді таблеток або місцевих форм — мазей, гелів чи кремів, які наносять безпосередньо на шкіру над суглобом. Через ризик побічних ефектів лікування проводять у мінімально ефективній дозі та протягом найкоротшого необхідного часу.
Доказова база щодо хондропротекторів залишається неоднозначною. Частина досліджень демонструє помірне зменшення симптомів у деяких пацієнтів, однак переконливих доказів впливу на прогресування остеоартрозу немає. Саме тому сучасні міжнародні рекомендації не розглядають їх як обов’язковий компонент лікування.
Якщо консервативне лікування недостатньо контролює симптоми, можуть застосовувати внутрішньосуглобові ін’єкції. Вибір методу залежить від стадії остеоартрозу, симптомів і загального стану пацієнта.
Окремо серед ін’єкційних методів виділяють регенеративні. На відміну від препаратів, які лише знімають біль і полегшують тертя, вони спрямовані на самі процеси відновлення в суглобі: допомагають зменшити хронічне запалення, підтримати життєздатність клітин хряща й створити сприятливіші умови для відновлення тканин. До таких методів належать PRP-терапія, SVF-терапія та клітинна терапія мезенхімальними стовбуровими клітинами.
Препарати гіалуронової кислоти застосовують для пом’якшення тертя між суглобовими поверхнями й зменшення болю під час рухів. Цей метод називають в’язкосуплементацією. Його можуть рекомендувати при легкому або помірному остеоартрозі, коли базове лікування недостатньо знімає симптоми.
Ефект зазвичай розвивається протягом кількох тижнів і може тривати 3–6 місяців. Згідно з рекомендаціями AAOS та OARSI, метод не рекомендований для рутинного застосування всім пацієнтам, але може використовуватися після індивідуальної оцінки користі та ризиків.
PRP (Platelet-Rich Plasma) – препарат із власної крові пацієнта зі збільшеною концентрацією тромбоцитів. Після введення в суглоб вони вивільняють фактори росту, що беруть участь у регуляції запалення та процесів відновлення тканин.
PRP застосовують переважно при ранньому або помірному остеоартрозі. За даними систематичних оглядів у PubMed, у частини пацієнтів ефект триває до 12 місяців.
PRP не замінює ендопротезування при вираженому руйнуванні суглоба.
SVF (Stromal Vascular Fraction, стромально-васкулярна фракція) — це клітинна суміш, яку виділяють із власної жирової тканини пацієнта. У її складі і мезенхімальні стовбурові клітини, і клітини-попередники, і ендотеліальні та імунні клітини, і перицити. Така суміш здатна впливати на запалення в суглобі й підтримувати відновлення тканин.
SVF застосовують при ранньому або помірному остеоартрозі, і результати досліджень виглядають обнадійливо. Проте клітини для SVF не культивують — суміш готують одразу з жирової тканини, тому мезенхімальних стовбурових клітин у ній мало, а скільки саме – неможливо визначити заздалегідь. Усе залежить від пацієнта, його віку та способу забору. І частково через це міжнародні рекомендації поки не включають SVF до стандартів лікування.
Мезенхімальні стовбурові клітини (МСК) – це клітини, які беруть участь у природних процесах відновлення тканин організму. Вони регулюють запалення, підтримують відновлення пошкоджених тканин і виділяють біологічно активні речовини, що координують роботу інших клітин, а також здатні перетворюватися на різні види клітин, зокрема на клітини хряща, кістки та сухожилків, а також допомагають зменшувати запалення й підтримувати загоєння в місці пошкодження.
МСК є найчастіше досліджуваними стовбуровими клітинами в клінічних випробуваннях (Pittenger MF, et al. Mesenhymal stem cell perspective: cell biology to clinical progress. NPG Regen Med.2019;4:22.).Нещодавній аналіз вивчив > 1000 клінічних випробувань стовбурових клітин, з яких 50% були дослідженнями ранньої фази (фази І-ІІ) (Mohamed-Ahmed, S., Fristad, I., Lie, S.A., Suliman, S., Mustafa, K., Vindenes, H., & Idris, S.B. (2018) Adipose-derived and bone marrow mesenchymal stem cells: a donor-matched comparison. Stem cell research & therapy, 9(1), 168)
Мезенхімальні стовбурові клітини можуть сприяти покращенню стану суглоба двома основними способами:
В клініці ReoCell відбувається локальне введення клітинних продуктів на основі МСК безпосередньо в суглобову порожнину. Це мінімально інвазивна процедура, яка відбувається під місцевим знеболенням. Кожен пацієнт отримує чітко визначену кількість клітин, необхідних для досягнення терапевтичного ефекту. Дана процедура є альтернативою оперативному лікуванню на ранніх стадіях остеоартрозу. (Голюк, Є.Л., Поляченко, Ю.В., Страфун, С.С., Гайович, І.В., & Пшеничний, Т.Є. Концептуальні засади застосування регенеративних технологій при остеоартрозі та асептичному некрозі кульшового та колінного суглобів)
Хірургічне лікування розглядають лише тоді, коли консервативні методи більше не дозволяють контролювати біль і підтримувати повсякденну активність пацієнта. Рішення про операцію приймають з урахуванням симптомів, функції суглоба, віку, рівня активності та результатів обстеження.
За наявності остеоартрозу артроскопію застосовують не як основне лікування, а лише за наявності супутніх механічних ушкоджень (наприклад, для видалення вільних фрагментів хряща чи розриву меніска, що блокують суглоб і викликають біль).
Остеотомію виконують переважно пацієнтам молодшого віку із нерівномірним навантаженням на суглоб, щоб змінити вісь кінцівки та відтермінувати ендопротезування.
Ендопротезування рекомендують пацієнтам із вираженим остеоартрозом, коли консервативне лікування вже не забезпечує достатнього контролю болю та функції суглоба. Це крайня ланка терапії, оскільки операція пов’язана з хірургічними ризиками, потребує тривалої реабілітації та має обмежений термін служби імпланта.
| Метод | Основна мета | Стадія | Початок ефекту | Тривалість | Вплив на перебіг | Обмеження | Рівень доказів |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ЛФК і контроль ваги | Зменшення болю, покращення функції | I–IV | Тижні | За умови регулярності | Частково | Потребує мотивації | Високий |
| НПЗП | Контроль болю | I–IV | Дні | Під час лікування | Ні | Побічні ефекти | Високий |
| Кортикостероїди | Усунення загострення | II–IV | 1–7 днів | Кілька тижнів | Ні | Не рекомендуються часто | Високий |
| Гіалуронова кислота | Симптоматичне покращення | I–III | Кілька тижнів | 3–6 місяців | Ні | Ефект індивідуальний | Помірний |
| PRP | Контроль симптомів | I–II | 2–6 тижнів | До 12 місяців | Частково | Варіабельність протоколів | Помірний |
| Клітинна терапія МСК | Регенерація хряща | I–III (за показаннями) | Тижні–місяці | Тривалий ефект на роки | Прямий | Потребує перевірки на наявність протипоказів | Високий |
| Ендопротезування | Відновлення функції | IV | Після реабілітації | Роки | Заміна суглоба | Операція | Високий |
Таблиця показує, що жоден метод не є універсальним: вибір лікування залежить від стадії остеоартрозу, клінічної картини та цілей терапії.
Лікування остеоартрозу ґрунтується на сходинковому підході: до наступного етапу переходять лише тоді, коли попередній не забезпечує достатнього контролю симптомів. Такий алгоритм рекомендують OARSI (Міжнародне товариство з вивчення остеоартрозу), EULAR (Європейський альянс ревматологічних асоціацій) та ACR (Американська колегія ревматологів).
На ранніх і помірних стадіях основу лікування становлять лікувальна фізкультура (ЛФК), контроль маси тіла та, за потреби, медикаментозна терапія. Головна ідея цього етапу — діяти, поки хрящ ще не зруйнований критично, і не відкладати лікування до того моменту, коли єдиним виходом залишиться операція.
На перший план тут виходить клітинна терапія. На відміну від знеболювальних, вона націлена не на приглушення симптомів, а на відновні процеси в суглобі — підтримання життєздатності хряща й пригальмування його подальшого руйнування. Серед регенеративних методів клітинна терапія мезенхімальними стовбуровими клітинами сьогодні має найпереконливішу доказову базу щодо впливу на хрящ.
У практиці ReoCell Clinic рішення про призначення клітинної терапії при остеоартрозі приймають лише після комплексної оцінки: аналізу скарг, результатів МРТ або рентгенографії та виключення протипоказань. Такий підхід відповідає високим стандартам безпеки для пацієнта та принципам персоналізованої медицини.
Виражений остеоартроз
На цьому етапі біль значно обмежує повсякденну активність, а структурні зміни суглоба вже незворотні — зазвичай ідеться про четверту, найтяжчу стадію за Kellgren-Lawrence. Коли хрящ практично зруйнований, розглядають ендопротезування. Регенеративні методи операцію тут уже не замінюють.
Доступність методів терапії остеоартрозу в Україні
В Україні доступні всі основні методи лікування остеоартрозу – від програм реабілітації до сучасних внутрішньосуглобових ін’єкцій, клітинної терапії та ендопротезування. Метод лікування підбирають індивідуально після консультації ортопеда-травматолога та обстеження.
Закриваючи дане вікно, Ви погоджуєтесь, що ознайомилися з нижче наведеною інформацією.
САМОЛІКУВАННЯ МОЖЕ БУТИ ШКІДЛИВИМ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ'Я!
Помилка: Contact form не знайдена.
